Тема:"Відмова від небезпечних пропозицій"
Хід уроку |
|
Будь-який
підліток має володіти навичками відмови від шкідливих звичок. Що ж допоможе вам говорити «НІ» шкідливим
звичкам залишатися здоровими? ·
Умійте
поставити мету, прийняти рішення й бачити позитивні і негативні наслідки
своїх дій. ·
Приймаючи
рішення, дізнайтеся про потрібну вам
інформацію й проаналізуйте її. Приймаючи рішення, обов’язково думайте про
своє здоров’я та його збереження. ·
Здійснюйте
самоконтроль. Якщо ви прийняли рішення не набувати шкідливих звичок, то знайдіть
у собі й силу волі виконати його. ·
Учіться
керувати своїми почуттями й емоціями ·
Уміння
рішуче відмовлятися від того, що тобі не подобається і суперечить твоїм
переконанням, дуже важливе в житті. Особливо тоді, коли тобі пропонують
наркотик чи іншу психоактивну речовину. На перший
погляд здається, що сказати «Ні» дуже легко. Та це не так. Той, хто пропонує
наркотики, може бути настирливим. У нього неодмінно є для цього мотив. Навіть
коли це найвірніший друг чи найближчий родич. Навіть якщо він не має прямого завдання
прилучити тебе до наркотиків. Дуже часто цей мотив полягає в тому, що,
умовляючи тебе, він намагається виправдати свою схильність. Мовляв, не лише
я, а й мій друг (брат, сестра) такий, як інші. Отже, це не так страшно. Тому він
наполягатиме, переконуватиме, навіть погрожуватиме.
Пам’ятайте:
усе, що кажуть інші люди, може бути
продиктовано їхніми певними інтересами. У наведеній таблиці проаналізовано
деякі психологічні прийоми заохочення людини до наркотиків.
1.Проаналізувати
ситуацію, коли вам пропонують спробувати наркотики. 2.Оберіть свою
поведінку в цій ситуації. Навички відмови від шкідливих звичок: Ø
умійте
поставити мету; Ø
добувайте
потрібну інформацію, аналізуйте її; Ø
умійте
побачити позитивні та негативні наслідки своїх дій; Ø
виховуйте
в собі силу волі, сильний характер; Ø
умійте
керувати своїми почуттями й емоціями; Ø
здійснюйте
самоконтроль; Ø не повторюйте шкідливі звички дорослих; Ø
не
спілкуйтеся з людьми, які пропонують вам курити, уживати алкоголь, наркотики; Ø
умійте
(навчіться) говорити: «Ні!» Хід роботи: таким чином спробуйте порівняти свій та чужий
інтереси в ситуації, коли вам пропонують алкоголь. Зробіть висновки. Підручник с.88. |
|||||||||||||||||||||
|
Підсумок уроку. |
|||||||||||||||||||||
|
- Чи
сподобався вам урок? – Що нового ви дізнались на уроці? – Що нам треба завжди пам’ятати?
|
|||||||||||||||||||||
|
Домашнє завдання Опрацювати п.20, с.93-97. |
|||||||||||||||||||||
|
|
Мета уроку: контроль і корекція рівня компетентності учнів із розділу «Психічна й духовна, складові здоров’я» .
Хід уроку
Тестування.
1.
Організаційний етап
2.
Етап контролю знань
Дайте відповіді на питання. За кожну правильну відповідь 0,5 бал.
1. Як ви
розглядаєте підлітковий вік?
а) як підготовка до дорослого життя;
б) становлення, як особистості
в) підлітковий
вік має самостійну цінність і виконує особливу місію;
г) всі відповіді вірні
2. Які складові має стратегія самореалізації:
а)самопізнання і
самооцінка;
б) самоосвіта і самовиховання;
в) самовизначення і
саморегуляція
г) всі відповіді вірні
3. Самооцінка це –
а)
це те, як людина ставиться до себе й оцінює себе;
б) це
те як людина відноситься інших людей і до навколишнього середовища;
в) це те, як людина відноситься до себе та до
інших людей;
г) всі відповіді вірні
4. За якими складовими
відбувається оцінювання свого психологічного потенціалу:
а) врівноваженість, упевненість, інтелектуальність, самоконтроль, настирність;
б) інтелектуальність, самоконтроль, соціальна
компетентність, упевненість, енергійність;
в) самовиховання, інтелектуальність, енергійність,
самоконтроль, соціальна компетентність;
г)всі відповіді вірні
5.Знайдіть відповідність між типом навчання та їх
характеристикою
1. Пірнальник
2. Мрійник
3. Логік
4. Мандрінник
а) ставить
запитання; цінує досконалість;
б)
в усьому шукає цікавинку; захоплюється деталями, але не
завжди пам’ятає їх ;
в) спочатку починає
робити роботу а потім думає; легко переходить до наступних кроків;
г) не стежить за часом; ретельно досліджує тему
ІІ рівень
6. Продовжіть речення (2 бали за кожну відповідь)
1. Асоціація це-
2.Емоційна
саморегуляція це-
3. Характер це -
ІІІ рівень. (3
бали)
7.Складіть пам’ятку зі свого досвіду: «Як я організовую свою
роботу по підготовці: до контрольної
роботи, тематичного оцінювання»
Урок № 6
Тема. Визначення стану потерпілого. Перша допомога при надзвичайних ситуаціях.
Відпрацювання навичок надання першої допомоги потерпілому
Засоби масової інформації часто публікують
інформацію про те, як діти шкільного віку рішуче і впевнено діють у разі
виникнення небезпечних ситуацій, надають допомогу собі й потерпілим.
-
Як ви думаєте, що дає
поштовх для мобілізації сил і можливостей людини в умовах НС?
-
Хто з вас може
сказати, що ніколи не доведеться застосовувати життєві навички та знання щодо
визначення стану потерпілого?
-
Хто з вас вважає, що
навички надання першої допомоги не є важливими для сучасної людини?
Слухання та обговорення притчі «Стара
черепаха»
Одного
разу черепаха вирушила у тривалу подорож до озера, в якому жили її діти. Йшла
дуже довго. Через три дні вона подолала шосту частину шляху і вирішила під
каменем відпочити.
У цей час
учень прогулювався по дорозі. Побачивши під каменем черепаху, він вирішив, що
вона повзе до старого ставка, до якого йти йому було п'ять хвилин. Учень відніс
черепаху назад до ставка і, задоволений тим, що зробив добру справу, повернувся
в школу.
Через
тиждень він знову прогулювався по тій же дорозі і побачив під каменем черепаху.
"Бідна, ти знову тут опинилася! Підемо, я віднесу тебе додому".
Залишивши черепаху біля ставка, він повернувся до школи в чудовому настрої.
Увечері у
нього піднялася температура, і всю ніч йому було дуже погано. А в цей час стара
черепаха гаряче молилася: "Господи, хоч би цей перехожий захворів і
перестав гуляти по дорозі! Господи допоможи мені дістатися до озера і побачити
своїх діток!".
Вранці до
учня зайшов Учитель.
- Як ти
себе почуваєш?
- Трохи
краще. Ніколи мені не було так погано.
- Що ж
поганого ти вчинив?
-
Абсолютно нічого!
- Може, у
тебе були погані думки?
- Ні, я
стежив за думками і за вчинками. Я нікому не робив зла, навпаки, тільки
допомагав.
- Кому ж?
- Старій
черепасі. Вона постійно траплялася мені на шляху під час прогулянок. Сонце
палило нещадно і черепаха ховалася за каменем. Двічі я відносив її додому, до
ставка.
- Як ти
дізнався, що їй було потрібно? Ти з нею розмовляв?
- Я не
говорив з нею. І так було зрозуміло, що вона йшла до води.
- Так, -
посміхнувся Вчитель, - довго ж довелося молитися старій черепасі, щоб більше не
зустрічатися з тобою на тій дорозі!
- Оцініть допомогу і наміри хлопчика.
- Чому добрі наміри мали протилежний
очікуванням черепахи результат?
Висновок. Надаючи
допомогу, треба розуміти, хто найбільше її потребує. Може, в даній ситуації
людина здатна сама собі допомогти.
Осмислення учнями змісту роботи та послідовності дій
Наслідками надзвичайних ситуацій є людські
жертви. Високий відсоток смертельних випадків міг би зменшитися в рази, якщо б
потерпілим своєчасно було надано першу допомогу.
Люди не надають потерпілим допомогу з
різних причин: не вміють цього зробити, невпевнені у власних можливостях, страх
перед відповідальністю за когось тощо.
1.
Визначення стану потерпілого.
Потерпілий
може бути у стані: непритомності, паніки, відчуття фізичного болю.
У стані непритомності у потерпілого слід визначити ознаки життя: наявність пульсу та дихання, реакції зіниць ока на світло.Пульс можна визначити, натиснувши на тіло в тих місцях, де артерія найближче розташована до поверхні шкіри.
Наявність
дихання визначають за допомогою дзеркальця (якщо не спостерігаються характерні
рухи грудної клітини). Його підносять близько до рота або носа потерпілого: при
вдиханні і видиханні має з’явитися «запотівання» поверхні дзеркала. Можна
скористатися пір’їною чи кількома волосинами, шматочком легкої тканини тощо, за
рухами яких (або їх відсутністю) визначити наявність (або відсутність) дихання.
Піднявши повіку і спрямувавши на зіницю ока світловий потік, можна визначити наявність (або відсутність) мозкового кровообігу: широка нерухома зіниця свідчить про його відсутність.
2.
Поняття «перша допомога»
Перша
допомога - це сукупність простих,
доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба
керуватися такими принципами:
ü правильність;
ü доцільність;
ü швидкість;
ü продуманість;
ü рішучість;
ü спокій.
Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій
організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її
прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги,
в першу чергу, той потребує; забезпечити штучне дихання "з рота в
рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх
ефективність; тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної
пов'язки, пальцевим притисканням судин; накласти пов'язку при пошкодженні
(пораненні, опіку, відмороженні, ударі); імобілізувати пошкоджену частину тіла
при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні; надати допомогу при
тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості; використати
підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;
визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним
транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.
3.
Перша допомога при НС
Послідовність надання першої допомоги:
ü
усунути вплив на організм
факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії
електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти
із води),
ü
оцінити стан потерпілого;
ü
визначити характер і важкість
травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність
заходів щодо його врятування;
ü
виконати потрібні заходи щодо
врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних
шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу,
іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);
ü
підтримувати основні життєві функції
потерпілого до прибуття медичного працівника;
ü
викликати швидку медичну допомогу
чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну
установу.
4. Транспортування потерпілого (ілюстративний супровід)
Іммобілізація (знерухомлення) постраждалого при пораненні у груди
1.
«Мозковий штурм»
Учні
називають умови протікання НС, у результаті яких потерпілі потребуватимуть
домедичної допомоги. Наприклад: отруйний
дим, висока (або низька) температура, дія електроструму, обвалення конструкцій,
токсичні випари, відсутність повітря тощо.
Учні
починають хаотично ходити по класній кімнаті. Попередньо домовляються, хто
виконуватиме роль дітей, жінок, літніх людей. За сигналом «Увага! Увага!
Говорить штаб цивільного захисту! На місто напали гіпопотами! Врятуємо дітей!».
Усі збираються тісною групою, «ховають» усередину «дітей». Потім сигнали «штабу
ЦЗ» дещо змінюються, наприклад: «…На місто летять великі метелики! Врятуємо
жінок!», «…На місто насувається газетний дощ! Врятуємо літніх людей!»
2.
Робота за підручником. Штучне
дихання і масаж серця
Знайти в
тексті й зачитати відповідну інформацію. Поставити запитання по прочитаному
матеріалу будь-кому з класу.
Робота у групах (4). Надання невідкладної
допомоги у НС
І група: перша допомога при утопленні.
ІІ група: способи транспортування потерпілого при різних травмуваннях.
ІІІ група: надання психологічної допомоги потерпілим у НС.
IV група:
надання першої допомоги при втраті свідомості
Втрата свідомості (ВС) - це
стан, коли людина не реагує ні на що, нерухома, не відповідає на запитання.
Причини можуть бути різні, але всі вони
пов'язані з ураженням центру свідомості - мозку (при травмах, нестачі кисню,
замерзанні, тощо).
Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі
симптомів, починаючи від шоку, непритомності й закінчуючи станом клінічної
смерті. При ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика
і потраплення блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до її
закупорювання.
Допомога. Передусім
потерпілого потрібно винести з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи,
покласти на бік. У разі зупинення дихання і серцебиття треба розпочати
оживлення методом штучного дихання і масажу серця. Людину, що втратила
свідомість, не можна намагатися напоїти, транспортувати її треба у фіксованому
стані на боці.
Оживлення складається з двох основних
процедур: відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності
(зовнішній масаж серця).
Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя
і смерті. Так, серцебиття визначається рукою або на слух зліва, нижче соска, а
також на шиї, де проходить сонна артерія, або ж на внутрішній частині
передпліччя. Дихання визначається за рухами грудної клітини, за зволоженням
дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, за звуженням зіниць під час
раптового освітлення очей або після їх затемнення рукою.
За встановлення ознак життя треба негайно
розпочати надавання допомоги. Але навіть і за відсутності перелічених ознак
доти, доки немає певної впевненості у смерті потерпілого, треба надавати йому
допомогу в певному обсязі. Смерть має дві фази – клінічну і біологічну.
Клінічна смерть триває 5...7 хв., але незворотні явища в організмі ще відсутні.
У цей період, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень,
організм можна оживити. Перші ознаки біологічної смерті – це помутніння
рогівки, деформація зіниці під час здавлювання, трупне задубіння, трупні
синюваті плями.
1.
Колективна робота.
Учні
складають перелік тверджень щодо надання першої допомоги потерпілим у НС, які б
починалися словами «Не можна…» (…ігнорувати
прохання про допомогу, якщо можеш її надати; піддаватися загальній паніці
тощо.)
Позначити
правильні відповіді.
Чого не можна робити під час
надання першої допомоги потерпілому в НС?
o Торкатися й переносити потерпілого
на інше місце, якщо йому не загрожує вогонь, обвал будинку, якщо йому не
потрібно робити штучне дихання й надавати термінову медичну допомогу.
o Вправляти органи, що випали, у
разі ушкодження грудної й особливо черевної порожнини.
o Давати воду або ліки для приймання
всередину непритомній людині.
o Обережно вкладати потерпілого на
спину, у разі блювання повернувши голову набік.
o Перевіряти, чи є дихання, чи працює серце.
Що треба робити під час надання
першої допомоги потерпілому в НС?
o Швидко зупиняти кровотечу,
іммобілізувати (знерухомлювати) місця переломів.
o Давати знеболювальні ліки.
o Доторкатися до рани руками або
якими-небудь предметами.
o Намагатися витягти потерпілих із
вогню, води, будинку, що загрожує обвалом, не вживши належних заходів для
власного захисту.
Чого не можна робити під час
надання першої допомоги в разі перелому кісток кінцівок?
o Накладати шину з палиць, прутів,
пучків очерету.
o Надавати зламаній кінцівці
піднятого положення.
o Прикладати холодний компрес.
o Давати знеболювальне.
o Спробувати вправити уламки кістки.
o Накладати шину в місце, де виступає кістка.
o Прикладати грілку.
o Без необхідності знімати одяг і
взуття.
Дати
визначення поняття.
Перша
допомога – це _______________________________________________
__________________________________________________________________
Підбиття підсумків уроку
1. Коментоване
оцінювання роботи класу, окремих учнів на уроці
2. Підсумкове завдання
Обговорення в колі. Кожен
учень висловлює свою думку про те, які знання, життєві навички необхідні саме
йому для впевненості в тому, що в разі необхідності він зможе надати необхідну
допомогу потерпілим у будь-якій небезпечній ситуації.
Висновок. Необхідно постійно здійснювати самовдосконалення та розвивати
здоров’язбережувальні життєві навички.
Домашнє завдання
Обов’язкове:
-
опрацювати матеріал підручника (§ 5);
додаткові (на вибір, за бажанням):
-
підготувати інформаційне повідомлення
«Уникнення ризику інфікування ВІЛ під час надання невідкладної допомоги».
Наявність
дихання визначають за допомогою дзеркальця (якщо не спостерігаються характерні
рухи грудної клітини). Його підносять близько до рота або носа потерпілого: при
вдиханні і видиханні має з’явитися «запотівання» поверхні дзеркала. Можна
скористатися пір’їною чи кількома волосинами, шматочком легкої тканини тощо, за
рухами яких (або їх відсутністю) визначити наявність (або відсутність) дихання.
Піднявши
повіку і спрямувавши на зіницю ока світловий потік, можна визначити наявність
(або відсутність) мозкового кровообігу: широка нерухома зіниця свідчить про
його відсутність.
2.
Поняття «перша допомога»
Перша
допомога - це сукупність простих,
доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба
керуватися такими принципами:
ü правильність;
ü доцільність;
ü швидкість;
ü продуманість;
ü рішучість;
ü спокій.
Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій
організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її
прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги,
в першу чергу, той потребує; забезпечити штучне дихання "з рота в
рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх
ефективність; тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної
пов'язки, пальцевим притисканням судин; накласти пов'язку при пошкодженні
(пораненні, опіку, відмороженні, ударі); імобілізувати пошкоджену частину тіла
при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні; надати допомогу при
тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості; використати
підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;
визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним
транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.
3.
Перша допомога при НС
Послідовність надання першої допомоги:
ü
усунути вплив на організм
факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії
електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти
із води),
ü
оцінити стан потерпілого;
ü
визначити характер і важкість
травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність
заходів щодо його врятування;
ü
виконати потрібні заходи щодо
врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних
шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу,
іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);
ü
підтримувати основні життєві функції
потерпілого до прибуття медичного працівника;
ü
викликати швидку медичну допомогу
чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну
установу.
4. Транспортування потерпілого
Іммобілізація (знерухомлення)
постраждалого при пораненні у груди
1.
«Мозковий штурм»
Учні
називають умови протікання НС, у результаті яких потерпілі потребуватимуть
домедичної допомоги. Наприклад: отруйний
дим, висока (або низька) температура, дія електроструму, обвалення конструкцій,
токсичні випари, відсутність повітря тощо.
Учні
починають хаотично ходити по класній кімнаті. Попередньо домовляються, хто
виконуватиме роль дітей, жінок, літніх людей. За сигналом «Увага! Увага!
Говорить штаб цивільного захисту! На місто напали гіпопотами! Врятуємо дітей!».
Усі збираються тісною групою, «ховають» усередину «дітей». Потім сигнали «штабу
ЦЗ» дещо змінюються, наприклад: «…На місто летять великі метелики! Врятуємо
жінок!», «…На місто насувається газетний дощ! Врятуємо літніх людей!»
2.
Робота за підручником. Штучне
дихання і масаж серця
Знайти в
тексті й зачитати відповідну інформацію. Поставити запитання по прочитаному
матеріалу будь-кому з класу.
Робота у групах (4). Надання невідкладної
допомоги у НС
І група: перша допомога при утопленні.
ІІ група: способи транспортування потерпілого при різних травмуваннях.
ІІІ група: надання психологічної допомоги потерпілим у НС.
IV група:
надання першої допомоги при втраті свідомості
Втрата свідомості (ВС) - це
стан, коли людина не реагує ні на що, нерухома, не відповідає на запитання.
Причини можуть бути різні, але всі вони
пов'язані з ураженням центру свідомості - мозку (при травмах, нестачі кисню,
замерзанні, тощо).
Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі
симптомів, починаючи від шоку, непритомності й закінчуючи станом клінічної
смерті. При ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика
і потраплення блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до її
закупорювання.
Допомога. Передусім
потерпілого потрібно винести з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи,
покласти на бік. У разі зупинення дихання і серцебиття треба розпочати
оживлення методом штучного дихання і масажу серця. Людину, що втратила
свідомість, не можна намагатися напоїти, транспортувати її треба у фіксованому
стані на боці.
Оживлення складається з двох основних
процедур: відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності
(зовнішній масаж серця).
Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя
і смерті. Так, серцебиття визначається рукою або на слух зліва, нижче соска, а
також на шиї, де проходить сонна артерія, або ж на внутрішній частині
передпліччя. Дихання визначається за рухами грудної клітини, за зволоженням
дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, за звуженням зіниць під час
раптового освітлення очей або після їх затемнення рукою.
За встановлення ознак життя треба негайно
розпочати надавання допомоги. Але навіть і за відсутності перелічених ознак
доти, доки немає певної впевненості у смерті потерпілого, треба надавати йому
допомогу в певному обсязі. Смерть має дві фази – клінічну і біологічну.
Клінічна смерть триває 5...7 хв., але незворотні явища в організмі ще відсутні.
У цей період, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень,
організм можна оживити. Перші ознаки біологічної смерті – це помутніння
рогівки, деформація зіниці під час здавлювання, трупне задубіння, трупні
синюваті плями.
1.
Колективна робота. Вправа «10 «не
можна»
Учні
складають перелік тверджень щодо надання першої допомоги потерпілим у НС, які б
починалися словами «Не можна…» (…ігнорувати
прохання про допомогу, якщо можеш її надати; піддаватися загальній паніці
тощо.)
Позначити
правильні відповіді.
Чого не можна робити під час
надання першої допомоги потерпілому в НС?
o Торкатися й переносити потерпілого
на інше місце, якщо йому не загрожує вогонь, обвал будинку, якщо йому не
потрібно робити штучне дихання й надавати термінову медичну допомогу.
o Вправляти органи, що випали, у
разі ушкодження грудної й особливо черевної порожнини.
o Давати воду або ліки для приймання
всередину непритомній людині.
o Обережно вкладати потерпілого на
спину, у разі блювання повернувши голову набік.
o Перевіряти, чи є дихання, чи працює серце.
Що треба робити під час надання
першої допомоги потерпілому в НС?
o Швидко зупиняти кровотечу,
іммобілізувати (знерухомлювати) місця переломів.
o Давати знеболювальні ліки.
o Доторкатися до рани руками або
якими-небудь предметами.
o Намагатися витягти потерпілих із
вогню, води, будинку, що загрожує обвалом, не вживши належних заходів для
власного захисту.
Чого не можна робити під час
надання першої допомоги в разі перелому кісток кінцівок?
o Накладати шину з палиць, прутів,
пучків очерету.
o Надавати зламаній кінцівці
піднятого положення.
o Прикладати холодний компрес.
o Давати знеболювальне.
o Спробувати вправити уламки кістки.
o Накладати шину в місце, де виступає кістка.
o Прикладати грілку.
o Без необхідності знімати одяг і
взуття.
Дати
визначення поняття.
Перша
допомога – це _______________________________________________
__________________________________________________________________
Підбиття підсумків уроку
1. Коментоване
оцінювання роботи класу, окремих учнів на уроці
2. Підсумкове завдання
Обговорення в колі. Кожен
учень висловлює свою думку про те, які знання, життєві навички необхідні саме
йому для впевненості в тому, що в разі необхідності він зможе надати необхідну
допомогу потерпілим у будь-якій небезпечній ситуації.
Висновок. Необхідно постійно здійснювати самовдосконалення та розвивати
здоров’язбережувальні життєві навички.
Домашнє завдання
Обов’язкове:
-
опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми
(§ 5);
додаткові (на вибір, за бажанням):
-
підготувати інформаційне повідомлення
«Уникнення ризику інфікування ВІЛ під час надання невідкладної допомоги».
7клас
Тема:Положення кримінального законодавства у сфері боротьби з розповсюдженням наркотиків. Протидія залученню до вживання наркотиків. с.103-107.
Опрацювати параграф 27(с.103-107), виконати письмово завдання після параграфу. Ознайомитись із поняттями: фізична залежність, психологічна залежність, передозування наркотиків, кримінальна відповідальність.
8 клас
Тема: Види правопорушень. Поведінка підлітків у разі затримання поліцією.
Опрацювати п.26(с.121 – 124), зробити короткий конспект. Опрацювати таблицю(с.122-123) «Права, обов`язки і правова відповідальність неповнолітніх». Виконати завдання в кінці параграфу.
Ознайомитись із поняттями: диспциплінарні проступки, цивільно-правові правопорушення, адміністративні, кримінальні правопорушення.
9 клас
Тема: Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров`я. Профілактики вроджених вад. Значення регулярних оглядів для хлопців і дівчат.
Опрацювати п.24, с.167-170.
Записати основні тези за пунктами: 1. Перевірка стану здоров`я; 2. Профілактичні заходи.
7клас
Тема:Профілактика захворювань, що набули соціального значення. Наслідки вживання наркотиків. с.100-102.
Опрацювати параграф 26(с.100-102), виконати письмово завдання після
параграф. Ознайомитись із поняттями: наркотичні речовини, здоровий спосіб
життя.
8 клас
Тема: Соціальна безпека. Правова відповідальність і закони України. Права,
обов`язки і правова відповідаьність неповнолітніх.
Опрацювати п.26(с.119 – 120), зробити короткий конспект. Опрацювати
таблицю(с.119-120) «Правоохоронні органи України».
Ознайомитись із поняттями: поліція, суд, прокуратура, адвокатура.
9 клас
Тема: Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ. Протидія стигмі і
дискримінації осіб за будь-якою ознакою в т.ч. за станом здоров`я та
інвалідністю.
Опрацювати п.24,25, с.167-170, с.171-177.
Відповісти письмово на запитання на с.171 впр.1,2.
Немає коментарів:
Дописати коментар